Європейський Союз розглядає план залучення десятків мільярдів євро спільного боргу, щоб підтримати Україну. Це відбувається після того, як Бельгія заблокувала використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Києву.
У ЄС розглядають "план Б" для України після неспроможності підтримати "репараційний кредит" на минулому саміті, повідомляє Politico, пише УНН.
Деталі
За словами трьох дипломатів ЄС, "країнам ЄС може бути запропоновано залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу в межах "плану Б", щоб утримати Україну на плаву після того, як Бельгія зірвала плани використання заморожених російських активів як фінансову підтримку для Києва".
"Очікується, що варіант спільного боргу для допомоги Україні буде включено до документа, який Європейська комісія представить столицям ЄС найближчими тижнями разом із репараційним кредитом та третім варіантом: відпустити Україну, заявили дипломати. (Вони уточнили, що третій варіант підтримає лише Угорщина)", - ідеться у публікації.
Щодо "плану Б", як пише видання, "кілька лідерів порушили питання про спільний план боргу для України на саміті Європейської ради минулого четверга, на тлі того, як стало зрозуміло, що Бельгія не зніме свої заперечення проти використання заморожених російських активів, що зберігаються в брюссельській системі Euroclear", про що повідомив один з дипломатів ЄС.
"Перспектива того, що країни ЄС, багато з яких вже мають велику заборгованість, будуть змушені ще більше заглиблюватися у борги, щоб допомогти Україні, потренує уми. Київ зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання коштів, і Європа наразі є єдиним надійним варіантом", - ідеться у публікації.
Наближення "краю обриву" означає, що Єврокомісії доведеться працювати понаднормово, щоб якомога швидше підготувати свої документи з варіантами, а остаточне рішення лідерів щодо обраного шляху має бути ухвалено не пізніше саміту ЄС 18 грудня. Посли ЄС мають обговорити наслідки фіаско минулого четверга на засіданні Coreper у середу
- зазначає видання.
Враховуючи ризики подальшого збільшення боргу, двоє дипломатів наголосили, що "більшість, хоча й не всі, країни ЄС, як і раніше, вважають використання заморожених активів росії варіантом, якому "найбільше віддали б перевагу"". Спільний борг, імовірно, було запропоновано як "лякало", щоб змусити країни діяти.
"Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Це [репараційний кредит] - єдине, що маємо, - сказав четвертий дипломат. - І ми маємо бути чесними в цьому".
Вони також вказали на невдалий вибір часу, щоб пояснити, чому четвергова зустріч ЄС не дала очікуваного результату. Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, який зараз веде складні бюджетні переговори вдома, побачив останню юридичну пропозицію Єврокомісії щодо репараційного кредиту лише вранці у день саміту, повідомили два дипломати. Важко було уявити, щоб він прямо зараз підписав би щось, що може наразити Бельгію на фінансові зобов'язання, пише видання.
Видання зауважує, що "2023 року Угорщина наклала вето на план фінансування України, але в останній момент відступила, дозволивши схвалити кредит у 50 мільярдів євро у лютому 2024 року. Однак тоді ЄС був не самотній: США продовжували надавати Україні фінансову допомогу".
"У підсумку: ЄС уже стикався з подібною ситуацією та успішно виконав свою обіцянку підтримати Київ. Але цього разу ситуація виглядає більш лякаючою з огляду на відсутність інших великих фінансових спонсорів і той факт, що деякі великі країни ЄС (кхм, Франція) зіштовхнулися із серйозними бюджетними проблемами. Репараційний кредит – це ще одна незвідана тема для ЄС", - зазначає видання.
Інформує unn.ua