Україна вже вдруге за місяць змогла повернути з російського полону українських захисників. Водночас надзвичайно велика кількість військових і досі залишається в неволі, і для їхніх родин це один із найважчих періодів через відсутність повної інформації та постійне очікування новин про можливі обміни.
У таких випадках, як наголошують у Міноборони, родини можуть впливати на швидкість і ефективність пошуку. Якщо є підстави вважати, що військовослужбовець потрапив у полон, важливо діяти чітко і послідовно, збираючи всі доступні дані. Це допомагає швидше встановити його статус і залучити державні механізми пошуку.
Куди звертатися у разі ймовірного полону
Перший крок для родини - зібрати всю інформацію про зниклого військового: останнє відоме місце перебування, обставини зникнення, можливі свідчення побратимів. Частково ці дані можуть бути зазначені у сповіщенні від ТЦК та СП.
Далі обов’язково потрібно звернутися до поліції та подати заяву про ймовірне потрапляння людини в полон для того, аби відкрити кримінальне провадження. Це можна зробити особисто у відділенні або через номер 102. У заяві слід максимально детально описати всі відомі обставини, особливі прикмети, а також речі та документи, які могли бути при військовому.
Після реєстрації заяви важливо:
зафіксувати її номер; отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) із даними слідчого; найближчим родичам здати зразки ДНК для подальшої ідентифікації.
Окремо підкреслюється важливий момент: не можна публікувати в інтернеті фото військового у формі, вказувати точну локацію зникнення або номер військової частини. Це може зашкодити людині у разі перебування в полоні.
Реєстрація в системі Координаційного штабу
Наступним кроком є реєстрація в Особистому кабінеті інформаційної системи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за посиланням.
Увійти в систему можна через електронний підпис, Bank-ID або Дія.Підпис. Після цього необхідно подати заявку з усіма відомими даними про військового. За посиланням доступна детальна інструкція.
Якщо з’являється нова інформація, її потрібно додавати в розділ "Додаткова інформація" та передавати слідчому. Чим повніші дані надає родина, тим швидше відбувається перевірка та пошук. На основі цих відомостей Координаційний штаб аналізує дані та встановлює можливі місця утримання українських військових і цивільних.
Статус розшуку можна відстежувати безпосередньо в особистому кабінеті.
Інші органи, які допомагають у пошуку
У разі підтверджених підозр щодо полону також слід звертатися до Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб при СБУ. Зв’язатися можна:
телефоном: (044) 321-11-21, (098) 321-11-21; через месенджери Viber, WhatsApp, Telegram: (067) 650-83-32; електронною поштою: [email protected]
Додатково необхідно повідомити Національне інформаційне бюро за номером 16-48.
Окремо підкреслюється, що офіційні запити до держави-агресора можуть подавати лише міжнародні організації. Наприклад, через Міжнародний комітет Червоного Хреста або Робочу групу ООН, куди також необхідно подати інформацію. Такі звернення іноді не дають відповіді, однак сам факт запиту й фіксації відмови також має юридичне значення.
Також родини можуть звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який направляє запит до російської сторони щодо з’ясування долі людини.
Що відбувається далі
Держава продовжує пошуки доти, доки не буде встановлено місце перебування людини або підтвердження факту загибелі. Паралельно формуються списки, ведеться робота на різних рівнях і підтримуються міжнародні контакти для пришвидшення можливих обмінів.
Окремо зазначається, що під час перебування військовослужбовця в полоні або зникнення безвісти за ним зберігається грошове забезпечення, включно з додатковими виплатами. Якщо він залишив розпорядження, кошти можуть отримувати члени сім’ї, вказані у відповідному документі. Якщо розпорядження не було подане захисником, тоді його родина може отримувати 50% грошового забезпечення, розподілене між членами сім'ї.
Інформує today.ua