Treponema pallidum: як виявити і лікувати сифіліс вчасно

Сифіліс — це інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Treponema pallidum. Воно передається переважно статевим шляхом і може протікати без виражених симптомів, що ускладнює своєчасну діагностику. Якщо не почати лікування вчасно, сифіліс може призвести до серйозних ускладнень, які вражають різні органи та системи організму. Тому регулярні скринінги є вкрай важливими для ранньої діагностики небезпечної патології.

Здати аналіз на сифіліс можна в лабораторії Ніколаб https://nikolab.com.ua/uk/prices/1326-2/. Завдяки сучасному обладнанню, якісним реактивам та досвіду спеціалістів результати відрізняються високою точністю. 

Що таке Treponema pallidum?

Treponema pallidum — це бактерія спірохетного типу, яка є збудником сифілісу. Вона має вигляд тонкої спіральної палички, яка активно рухається, що допомагає їй проникати в тканини організму.

Цей мікроорганізм дуже чутливий до зовнішніх умов і не виживає поза тілом людини, тому передається переважно через прямий контакт — найчастіше статевим шляхом. Treponema pallidum здатна викликати хронічне інфекційне захворювання, що розвивається поетапно і вражає різні системи організму при відсутності лікування.

Як передається сифіліс?

Збудник інфекції поширюється переважно при прямому контакті із зараженими ділянками шкіри або слизових оболонок під час статевих відносин — як вагінальних, так і анальних чи оральних. Окрім цього, можливі й інші шляхи передачі сифілісу:

1. Вертикальний — від матері до дитини під час вагітності або пологів, що може призвести до вродженого сифілісу.
2. Побутовий — через спільне користування особистими речами (наприклад, рушниками, бритвами) у разі наявності відкритих пошкоджень шкіри.
3. Контактно-побутовий — менш поширений, але можливий при тісному контакті з ураженими ділянками шкіри.

Основним і найпоширенішим шляхом передачі залишається статевий контакт без використання засобів бар’єрного захисту.

Стадії сифілісу та їх симптоми

Клінічна картина залежить від стадії інфекції:

1. Первинний сифіліс. З'являється через 2-6 тижнів після зараження. В області проникнення бактерії утворюється безболісна виразка — твердий шанкр. Часто супроводжується збільшенням лімфовузлів поблизу виразки. Твердий шанкр загоюється самостійно через 3-6 тижнів навіть без лікування.
2. Вторинний сифіліс. Розвивається через кілька тижнів або місяців після зникнення шанкра. Характеризується загальною інтоксикацією, підвищенням температури, слабкістю, головним болем. З’являються різноманітні висипання на шкірі та слизових оболонках, часто на долонях і підошвах. Можливі також ураження лімфовузлів, печінки, суглобів, м’язів.
3. Латентний сифіліс. Протікає без симптомів, коли бактерія присутня в організмі, але зовнішніх ознак немає. Може тривати роками.
4. Третинний сифіліс. Розвивається через роки або навіть десятиліття без лікування. Вражає внутрішні органи — серце, судини, нервову систему, кістки. Можуть з’являтися гумми — гранульоми на шкірі, кістках та внутрішніх органах. Здатний призвести до серйозних ускладнень та навіть інвалідності.

Діагностика та лікування

Для успішної боротьби з сифілісом важливими є своєчасна діагностика та адекватне лікування. З метою виявлення інфекції в сучасній медицині використовуються такі методи обстеження:

1. Серологічні тести. Це сновний метод виявлення інфекції. Тести поділяються на два типи:
   • неспецифічні (скринінгові) — визначають загальну реакцію організму на інфекцію (RW, VDRL);
   • специфічні — виявляють антитіла до Treponema pallidum (FTA-ABS, TPHA).
2. Мікроскопічне дослідження. Дозволяє виявити бактерії у біоматеріалі із шанкру або висипу за допомогою темного поля.
3. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Точний метод виявлення ДНК збудника, застосовується для підтвердження діагнозу.

Додаткові обстеження можуть включати аналізи на ВІЛ, оцінку неврологічного стану, УЗД внутрішніх органів.

Сифіліс є виліковним захворюванням, особливо якщо виявлений на ранніх стадіях. Основою терапії є антибіотики, які знищують збудника Treponema pallidum.

Основні принципи лікування:

1. Пеніцилін — найбільш ефективний препарат для лікування сифілісу на будь-якій стадії. Зазвичай застосовується у вигляді ін'єкцій бензатинбензилпеніциліну.
2. Альтернативні антибіотики (наприклад, доксициклін або тетрациклін) можуть призначатися людям з алергією на пеніцилін.
3. Тривалість лікування залежить від стадії захворювання. Первинний та вторинний сифіліс зазвичай лікуються одноразовою ін’єкцією, пізніші стадії — курсом протягом кількох тижнів.
4. Після лікування необхідні контрольні аналізи крові (через 3, 6, 12 місяців), щоб переконатися в ефективності терапії.

Також важливим є лікування статевих партнерів пацієнта за останні місяцію вони повинні пройти обстеження та за необхідності лікування, навіть якщо симптоми відсутні.

Несвоєчасне або неповне лікування може призвести до серйозних ускладнень, тому важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря та не займатися самолікуванням.

Профілактика сифілісу

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання зараженню та раннє виявлення хвороби. Дотримання простих правил допомагає знизити ризик інфікування Treponema pallidum.

Основні заходи запобігання сифілісу:

1. Безпечний секс. Використання презервативів значно знижує ризик передачі збудника при статевому контакті.
2. Моногамні стосунки. Постійні стосунки з одним здоровим партнером зменшують ймовірність зараження.
3. Регулярні обстеження. Особливо важливі для людей із підвищеним ризиком (часта зміна партнерів, чоловіки, які мають секс з чоловіками, ВІЛ-позитивні тощо).
4. Тестування під час вагітності. Усі вагітні жінки повинні пройти скринінг на сифіліс, щоб уникнути передачі інфекції плоду.
5. Інформування та освіта. Поширення знань про шляхи передачі та симптоми сифілісу допомагає виявляти та лікувати хворобу на ранніх етапах.
6. Уникнення контакту з виразками або шкірними висипами. Фізичний контакт з осередками ураження хворого може стати джерелом інфікування навіть поза статевим актом.

Своєчасне звернення до лікаря при появі підозрілих симптомів або після ризикованого контакту — ключ до запобігання ускладненням і поширенню захворювання. Найефективніший спосіб боротьби з сифілісом — це поєднання профілактики, регулярного тестування (особливо для людей із груп ризику) та своєчасного лікування під контролем лікаря.