Неформальна зустріч лідерів ЄС 23-24 квітня на Кіпрі зосереджена на трьох головних блоках: наслідках війни навколо Ірану й ширше на Близькому Сході, стрибку цін на викопне паливо та подальшій підтримці України. Окремо керівники держав і урядів мають обговорити свободу судноплавства в Ормузькій протоці, внесок Європи в деескалацію та політичну відповідь на новий геополітичний тиск.
Український блок винесено на старт саміту: президент Володимир Зеленський має поінформувати європейських лідерів про останній розвиток подій у війні з Росією, після чого дискусія перейде до ширшого безпекового порядку денного. Паралельно лідери ЄС планують окремий робочий формат із партнерами з Близького Сходу, що підкреслює, наскільки тісно для Брюсселя тепер пов'язані війна, логістика енергоносіїв і зовнішня політика.
Другий день зустрічі буде присвячений бюджету ЄС на 2028-2034 роки. Єврорада прямо ставить питання про те, як поєднати наростальні амбіції Союзу з достатнім фінансуванням, новими власними джерелами доходів і завданням підвищення конкурентоспроможності європейської економіки. Це означає, що саміт у Кіпрі є не лише кризовою нарадою через Близький Схід, а й стартом політичного торгу щодо наступного довгострокового кошторису ЄС.
Напередодні зустрічі Брюссель знову повернув у порядок денний і термінові енергетичні пом'якшення. За даними ZDFheute, серед короткострокових ідей фігурують енергетичні ваучери та зниження податків на електроенергію, тоді як Єврокомісія у своїх березневих ініціативах уже офіційно просувала зменшення податків і зборів у рахунках за світло та ширшу ставку на дешевшу власну чисту генерацію. Саме зв'язка між геополітикою, цінами на енергію та витратами домогосподарств і бізнесу робить цей саміт одним із ключових для ЄС цієї весни.
Інформує kurs.com.ua